Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
| Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |
Алё, братишка! Приветствую тебя из далекой чаще! Я решил написать тебе свою историю, как я купила закладки, сматалась с пэпсами и улетела в Тайланд тусить на рандеву.
Давненько я кидался в наркопритоне, и именно там я узнал о новом перстне, который даёт фору всем. По ходу, его называют "мефедрон", даже крутые гопники вникают. Я уже давно думал об этом, но потом косяк ударил и вся моя денежка рассыпалась как пепел после шабки.
Однако никто не отменял альтернативные варианты, а у нас во дворе есть один качок. К нему я и отправился с предложением, которое он не смог отклонить. Хоть и не без риска, но как-то мы замутили сделку на чёрном рынке под прикрытием полицейских, что метались вокруг нас, словно бешеные джантики.
Вот так вот я стал обладателем этой закладки сильного наркотика. Расцветали мне чёрные крылышки, так что я сразу поспешил рассказать своим бро, что у меня есть пассатижи для крутых ощущений. Они чуть обалдела, я-то никогда раньше не тянул такую штуку. Но сейчас они были всячески непротив присоединиться к нашей новой игре.
Ах, как же мы порвали всех на этой тусовке! Мы шабили марихуану, курили косячки, потихоньку увлекались новыми задорными ощущениями, которые мефедрон дарил нам. Тысячи мерцающих огней окружали нас, словно мы улетели в лазурные глубины Бангкока. Тайланд и его ночная жизнь забрали нас далеко-далеко от повседневных хлопот, как якорь насцепились за наши сердца.
Мы встречали восход солнца на крыше высокого здания, наслаждаясь яркими красками, которые разливались по небу. Целый стук пульсовал в груди, словно фентанил в глаза бросался. Мы бродили по улочкам Тайланда, влюблялись в его запахи и звуки, ощущая себя частью этого мира.
Но, брат, ни один кайф не длится вечно. Моя совесть стала поджимать, словно нацепив на меня наручники. Я наконец осознал, что это было опасно, что я ставил свою жизнь под угрозу, играя с запретным фруктом жизни. И, конечно, пэпсы не могли пропустить такое мероприятие. Они охотились за нами, словно голодные хищники, и я понял, что нам пора собирать чемоданы.
Все было оставлено в прошлом, мы собрались и решили отправиться назад, в нашу суровую Родину. Полет над розовыми облаками, движение назад, в реальность, были мягкой рукой, которая прижала нас к реальному миру.
Мы вернулись в наш наркопритон, где жизнь продолжалась своим чередом. Мы остались с нашими воспоминаниями, с проблемами и заботами, с мечтами о тех днях, что прошли. Но мы по-прежнему были свободными душами, с огнём в глазах и жаждущими большего, чем просто закладки и смутные сны.
Итак, братишка, это был мой рассказ о наших приключениях. Надеюсь, тебе понравилось. Помни, что жизнь слишком коротка для потери воли и свободы. Иногда надо взять шанс и отправиться в путешествие своей мечты, даже если это будет тусовка в Тайландском раю. И не обязательно использовать фарму, чтобы погрузиться в мир ощущений - просто наслаждайся каждым моментом, словно вдыхая душу молодежи.
Удачи тебе, братишка, и пусть твоя жизнь будет полна ярких красок и приключений! #YOLO #StayWild